Роман
Борсук

Психолог, психотерапевт, тренер,

автор та ведучий навчальних програм, письменник

Все що діялось колись з нашими, хоч би як далекими предками, живе собі в глибоких закамарках нашої підсвідомості і звідти активно, хоч і непомітно, впливає на наше сьогодення, творячи його таким, якими воно є. Ми не можемо відкараскатись від свого минулого і саме тому його варто знати. Давні часи не зникають, вони творять нас. Препарувати ті часи під психологічним мікроскопом – це завдання книг з серії Психологічна Археологія України.

  • Facebook
  • Twitter
  • YouTube
  • Pinterest
  • Instagram

Нові книги Романа Борсука

Час становлення людства не був ні легким, ні простим. І були в ньому моменти, коли сама природа, здавалось би, накладала своє вето на цей процес.

Однак, всупереч всьому, перші люди вижили, розпалили вогнища, взяли в руки каміння та палиці і почали ними творити свій світ. Навіщо вони це зробили і як їм це вдалось? Ким були перші українці, чим вони займались, коли не полювали на мамутів і що залишили нам у спадок. Про це, та про багато інших цікавих речей, йдеться у цій книзі.

Був час, коли боги були жінками і смертні люди могли запросто отримувати від них цінні настанови. І це зовсім не жарт.

 

Спогади про ті часи збереглись в переказах про золотий вік людства. Там, у тому світі, панували мир, спокій, злагода, заможність і все, що потрібно людині для щастя. Все?

Мабуть ні, бо знайшлись люди, які чомусь не захотіли у ньому жити. І сотворити свій світ. Той світ у якому зараз живемо ми з Тобою.  Ким були ті люди і що їх не влаштовували у світі щастя? Як вони вплинули на українську вдачу і що вони роблять в наших мізках? І це ще далеко не все, про що мовиться в цій книзі.

Час залізних мечів, всупереч усьому, не був найгіршим часом для майбутніх українців.

 

На теренах, які майже повністю збігаються з сучасними кордонами України, існувала держава, яка зуміла об’єднати в собі різні племена та народи. Громадяни цієї країни, звичайно ж, ще не знали, що їхні предки колись будуть звати себе українцями, але процес приготування українського борщу уже розпочався. Усі інгредієнти цієї страви уже було зібрано і вогонь під казаном почав розгорятись. Це був скіфський казан. Що писали про скіфів історики і ким стали скіфи, коли історики про них перестали писати? Про часи становлення власне українського народу йде мова у цій книзі.

Ці три книги - це перші часові зрізи під нашим психологічним мікроскопом, але, аж ніяк не останні. Тому серію книг Психологічної Архелогії України буде продовжено.

 

З кожною книгою цієї серії  ми підніматимемось у часі сходинами історії, зупиняючись біля кожного значимого експонату, щоб прискіпливо розглянути його. Ми заглянемо у часи, які минули між останніми днями Римської імперії і першими роками імперії Руської. Ми побачимо, як Русь прийматиме християнство, як наставлятиме собі князів та королів і захищатиме себе від ворогів, щоб, згодом, стати частиною спільної справи, інтелектуальним донором сусідів, поступово перетворюючись з Русі в Україну. Ми намагатимемось зрозуміти, яким чином події тих часів  ліпили наш національний характер та відслідкувати, як минуле перетікає в сьогодення. В цих книгах буде багато цікавих фактів та несподіваних інтерпретацій, безліч запитань і відповідей, що породжують нові запитання.

Між останніми часами Римської імперії і першими часами Русі в нашій офіційній історії зяє величезна чорна діра. Так, наче нічого на цій землі і не відбувалось. Хоча, так насправді, це були неймовірно цікаві і дуже важливі для нас, українців, часи, коли ми почали ставати слов’янами. Не буде перебільшенням сказати, що це були часи мудрого слова і великої слави. Поговоримо ж про це.

Був час, коли Русь була імперією. По-своєму величною, і по-імперськи жорстокою з підкореними нею народами. Це був дуже короткий час, але наслідки хибних рішень тих часів ще довго псуватимуть самопочуття пересічним українцям. То яким ж були ті рішення, які визначили наше сьогодення?

Res Publica в перекладі з латини - це Справа Поспільства, а в давній українській мові Річ Посполита. Ми були частиною цієї посполитої речі, де панувало (принаймні на папері) Право. Тільки дуже часто це Право нас оминало і частина нашого народу змушена була взятись за шаблі, щоб захистити своє власне розуміння Права. Що з цього вийшло – знають усі. Але чи могло бути інакше? Чи могло Право стати Правом і для нас, українців?

Коли Європа вже стояла однією ногою на порозі промислової революції і починався вік Просвітництва, наша країна переживала Руїну, а наші предки з ентузіазмом та запалом будували чужу державу, допомагаючи сусідам ділити свої землі і героїчно борючись з усіма, хто бачив до чого це може призвести. Дивна ситуація, чи не так? Та, хай там що, це таки трапилось з нами. Але чому? Давай разом пошукаємо відповідь на це запитання.

Навіть в часи найгіршої неволі і найважчої біди були люди, які не хотіли миритись з таким станом речей. Звідки вони брались ці люди? Що змушувало їх боротись за своє право бути самим собою, навіть тоді, коли довести це право не було жодних, навіть найменших шансів. Чи може шанси все-таки були і вони, ці люди, знали щось таке, чого ми й досі зрозуміти не можемо. Ця книга про останніх орлів, хоча, може, орлиний політ ще не завершено. Чи як Ти гадаєш?

Ми, українці, дуже мало зробили для самих себе – ми, навіть, не спромоглись створити для себе гідної держави. Однак, це зовсім не означає, що існування нашого народу не вплинуло на долю людства в цілому. Геніальні українці чимало зробили для світу. Та тільки знаємо ми про цих геніїв дуже мало, оскільки геніальність їхня реалізувалась далеко від нашої країни і послужила добробуту інших держав та народів. Хто вони, ці незнані генії і чому вони стали геніям там, а не тут?

Підпишись, щоб отримувати новини!
+38 066 30 10 112 (viber, whatsapp. line, telegram)