А чому вони, власне кажучи, повинні збуватися? Отак просто, самі по собі, без будь-якої участі людини в їхнім здійсненні?
Ні, мрії ніколи не збуваються. І збутися не можуть! Тому що для того, щоб стати реальністю, мрія повинна пройти довгий шлях метаморфози - перетворення з зародкової форми (якої власне і є) в усі більш зрілі форми мети, плану, дії, досягнення.
Втім, відбувається це вкрай рідко. Більшість людей воліють зберігати свої мрії (або навіть відмовлятися від них), але нічого не робити для їхньої реалізації. Чому?
Та тому, що мріяти легко й просто. Це не вимагає ні особливих зусиль, ні напруги думки. Мріяти приємно. А, крім того, мрія виконує в деяких (на щастя не в усіх) людей функцію захисту від реальності.
Пожила собі людина трішки в царському палаці, погуляла райським садом, перерахувала гроші на своїх рахунках, злітала подумки на Таїті – та й по всьому. А після цього, якось спокійніше повертатися до сірої буденності.
Мрія стає якоюсь подобою наших походів у кіно чи в театр. Не варто при цьому особливо уточнювати, що таке внутрішнє кіно можна крутити нескінченно за своїми власними сценаріями, та ще й безкоштовно.
Безкоштовно?
О, ні! За нездійснені мрії ми платимо дуже дорогу ціну. А саме, ціну відмови від реального поліпшення якості власного життя. Іншими словами, зупиняючись у своєму житті на етапі мрії й нічого не роблячи більше того, ми блокуємо, тим самим, будь-які можливості появи цієї самої мрії у своєму реальному житті. Ми підмінюємо саму реальність, її ілюзією, у яку самі згодом починаємо вірити. А відрив від реальності завжди веде до дуже й дуже серйозних проблемам, як у соціальному, так і в психологічному плані.
То що робити? Не мріяти? Відмовитися від своїх мрій? Ні, звичайно ж! Адже здатність мріяти споконвічно"вбудована у наше мислення природою. Важливо тільки зрозуміти, з якою метою це зроблено?
А мета ця насправді проста. Будівництво дому, або будь-якої інший більш-менш складної конструкції починається зі створення ескізу. Для початку ми повинні собі уявити, як саме цей будинок виглядатиме, і намалювати вигляд будинку на папері. От це і є етап мрії, якщо створювати паралелі з людським мисленням.
Потім потрібно виконати креслення. Це все той же ескіз, але незрівнянно більш докладний. З розмірами, масштабами, усіма прив'язками й точним описом усього, що тільки в цьому гіпотетичному будинку опису піддається.
А ще (і це найскладніше!) створити план будівництва, розписати всі необхідні дії, оцінити їхню вартість і провести інвентаризацію наявних ресурсів. Це етап постановки цілі. І на цьому етапі, найчастіше, усе й закінчується.
Тому що крім задоволень, пов'язаних з володінням об'єктом мрії, людина починає розуміти наскільки це складно, важко й дорого. Скільки відповідальних рішень доведеться ухвалювати й скільки виборів вчинити.
Реальна ціна втілюваної мрії, яку, до того ж потрібно сплатити тут і зараз, переважує очікувані можливі задоволення від досягнутої мети. Кіно закінчується, у залі запалюється світло, настав час збиратися додому …
Чи можна щось зробити для того, щоб поїзд мрії все-таки не зупинявся на станції мети й рухався до своєї кінцевої зупинки - до досягнення?
Так, можна. Для цього в психології існує такий простий і доступний усім спосіб, як візуалізація. Можна навіть сказати, що візуалізація - це прикладне застосування мрії. У візуалізації мрія повинна пройти через усі етапи своєї метаморфози - створення мети, плану дій, самої дії і його кінцевого результату - досягнення. Пройти крок за кроком, не перескакуючи з одного етапу на іншій. І, найголовніше, кожен етап такої роботи просто зобов'язаний (інакше нічого не вийде) бути пов'язаним з позитивними емоціями.
Використовуючи візуалізацію, ми повинні дати чіткий сигнал своїй підсвідомості, що мріяти - це приємно, що ставити цілі й будувати плани - це приємно, що діяти, вирішувати проблеми й ухвалювати рішення - це приємно, що досягати й мати - це приємно. І приємно навіть помилятися й починати всі спочатку.
Тобто, підсвідомість, повинна зрозуміти, що сам процес життя з усією його мінливістю й несподіваними сюрпризами - це приємний процес. Отоді (і тільки тоді!), коли наша підсвідомість вибудує для себе пряму, як залізнична колія, лінію: мрія + ціль + план + дія + досягнення = задоволенню, щось у житті таки почне змінюватись.
