Житло в Україні з найдавніших часів мало крім побутових функцій і сакральне значення. Кожна річ у домі мала символічну цінність. Хатня ікона виконувала роль посередника до Господньої благодаті. Існувало багато народних обрядів, пов’язаних із хатньою іконою. Хатня чи родинна ікона, супроводжувала людину впродовж усього земного життя Входини в новий будинок, а також обряд хрещення або вінчання був неможливий без ікони. Батьки благословляли дітей на шлюб, і ця ікона ставала оберегом для новоствореної сім’ї. Родинні ікони передавались з покоління у покоління і завжди знаходилися у домі.
Хатню ікону відрізняв невеликий розмір. Характерними для хатніх ікон було також те, що на ній могли бути написані Розп’яття, Богородиця, св. Миколай, св. Варвара та інші святі покровителі
Ікони вішали навіть над воротами і над ґанком, аби вберегти оселю від темних сил. До ікони зверталися в усіх життєвих негараздах, при пожежі, на похоронах. Також українцям притаманна глибока емоційність і волелюбність, прагнення до самопізнання й заглибленість у себе.
Саме хатні ікони передають дух народу. Адже в них спостерігаються не лише історичні тенденції, але й викристалізовується цілісний образ культури. Ікона не відтворює реальність, а через символічну й образну систему відкриває її. Хатня ікона сформувала певні архетипи української ментальності. Ікона зводить зовнішні і внутрішні почуття до споглядання Божественного. Зображуючи образи святих, народні майстри глибоко усвідомлювали зміст божественних істин. Ікона в хаті постійно нагадувала про святе, була німим оповіданням, мовчазною книгою, через яку і неосвічений розумів події Святого Письма в образах. Тому хочеться зазначити, що наш глибоко побожний народ не втратив духовної самобутності. Він, попри нав’язливі новаторські тенденції мистецтва Заходу і великий потік інформації, намагається зберегти свої традиції і свій іконопис. Відомо чимало випадків, коли ікони самі відновлювалися, з’являлися в різних місцях, не давалися в руки тим, хто їх не гідний. Інколи траплялося, що ікони зафарбовували, але лики святих проступали крізь фарбу. Ікони в хаті завжди символізували Божу присутність, Боже благословення й благодать, Божу поміч й захист. Людина через ікону, як через містичний портал, спілкувалася з Богом. Ікона своєю живою присутністю і своєю формою, змістом та стилем свідчить про перевтілення людського життя, коли його торкається божественна милість. Тому ікона є мостиком між Богом і його сприйняттям людиною. Божественна сутність незмінна і вічна, а людське сприйняття змінне й швидкоплинне. Деякі копії хатніх ікон є в моєму магазині.
Comments