Ми боїмося того, чого не знаємо. Ми боїмося кожної зміни, що є кроком на невідому територію. Безліч людей і багато народів ненавидять один одного саме через страх. Вони не можуть його розпізнати, і тому не можуть подолати. А коли не можуть розпізнавати, то починають вигадувати тисячі причин, щоб пояснити собі та людям свій ірраціональний страх. І причини ці часом вишпортують з таких закамарків власної історії, про які усі інші вже й думати забули.
Ми боїмося, коли не розуміємо, чому людина поводиться певним чином: позаяк якщо ми не розуміємо її, то це робить її вчинки в наших очах непередбачуваними. Ми боїмося тих людей, які зовнішнім виглядом відрізняються від нас - адже всім своїм видом вони підкреслюють те, що вони інші.
Кожна тварина поводиться так само. Воно реагує на інших тварин спочатку ворожістю, а потім байдужістю. Ми теж тварини.
Але крім тваринних рис, маємо ще й здатність до мислення. Ми повинні вміти розпізнавати свої сумніви й упередження й реагувати на них відповідним - людським чином. На жаль, цю свою особливість ми використовуємо дуже рідко, і занадто часто залишаємося всього лише тваринами.
Більшість наших страхів – це всього лиш страхи переляканої тварини, яка переживає, що в неї віднімуть її корм.
