ТРИВАЛІСТЬ: 00.37.58
ФОРМАТ: MP3
для оздоровлення тіла й сумління, для прощення й самопрощення, для прийняття рішень і досягнення мети. 
Вогонь – це перша енергія, поза енергією власних м’язів та енергії важеля, яку людина опанувала. Тому у нас давно щез тваринний жах перед вогнем. Навіть навпаки – майже в кожній релігії, як сучасній, так і древній, вогонь відіграє якусь свою роль. Давній культ вогню проявляє себе навіть в християнстві – обов’язкова церковна свічка, не кажучи вже, про магічні обряди.
Вогонь освічує темряву, а отже є «маленьким сонцем», створеним людиною і залежним від людини. Людина, що запалює свічку чи ватру, уподоблюється богу, який запалив сонце.
Ритуальні вогні палили під час свят літнього та зимового сонцестояння, сподіваючись на милість божества, від якого залежав майбутній урожай. Із тією ж метою ритуальний вогонь запалювали в час лиха.
У слов’ян, як і в інших народів світу, довгий час зберігався звичай вогняного похорону. Тіло небіжчика, спалене вогнем, відігравало роль жертви підземному божеству. Однак окрім земного, червоного вогню, був ще й вогонь золотий – небесний. Бо сонце, в уяві наших предків, – це теж вогонь. І якщо червоний земний вогонь є цілковито підвладним людині, то золотий небесний вогонь разом із блакитною водою є тими елементами, за допомогою, яких твориться світ.