ТРИВАЛІСТЬ: 00.32.43
ФОРМАТ: MP3
для самозахисту, для самодослідження, для особистісного розвитку.
Кому не хотілось мати б шапку-невидимку. Одягнув – і став невидимим. Хоча завжди виникає питання навіщо це робити? Тобто навіщо ставати невидними?
Однак життя є життям, і в житті можуть трапитись різні ситуації. А хто знає – той може. Тому варто бути готовим до всяких випадків і мати в своєму арсеналі різні техніки.
Втім, психологічна техніка шапки-невидимки – це не зовсім те, про що оповідають нам казки і показують в фільмах про Гаррі Потера. Однак стати на якийсь час непомітним (не скажемо невидимим, але таки непомітним) для людей цілком можливо. Якщо, на якийсь час, з якихось Вам відомих причин Ви вважаєте, що Вам не варто кидатись у вічі.
Уже доведено, наш зір не «фотографує» навколишній світ, а тільки надає інформацію мозку, з якої він сам цей світ конструює. Ці дані зіставляються з даними, які мозок людини отримує безпосередньо від мозку іншої людини. Відбувається свого роду верифікація та уточнення даних.
І якщо ці дані не співпадають, очі, наприклад, бачать людину, а мозок казна-що, то виникає так званий когнітивний дисонанс, себто внутрішній психічний конфлікт, що виникає при зіткненні в свідомості індивіда суперечливих знань, ідей, переконань або поведінкових установок стосовно певного об'єкта чи явища, за якого з існування одного елемента виникає заперечення іншого.
Кому тоді більше повірить мозок? Своїм очам чи самому собі?