Студія Світовида: Неандертальці були паралельною лінією розвитку розумних істот, і людям доводяться ну, хіба що, двоюрідними братами. І вчителями. Перші людські технології обробітку каменю запозичені у неандертальців. І навіть улюблене всіма дітьми плюшеве ведмежа є, вірогідно, відлунням неандертальського ведмежого культу.
В Україну неандертальці потрапили раніше від людей, оскільки, на відміну від них, були корінними європейцями. Поживши трохи в Закарпатті, на берегах Дністра та на Поліссі, вони вподобали собі Буковину й Крим. З Буковини їх, вірогідно, вижили ваші предки, а от в горах Криму неандертальці ще довго співіснували з людьми. Схоже, навіть, що Крим був останнім неандертальським притулком в Європі.
Мирко: Вітаю вас, пані та панове! Ми ведемо наш репортаж з кримської печери Киїк-Коба, тобто Дикої печери кримськотатарською мовою. В часи, про які йдеться, ця печера зовсім не була дикою. Вона була затишною домівкою для люд … ой, перепрошую, кримських неандертальців.
Мирко: Здрастуйте! Ми б хотіли дізнатись … е-е-е … перепрошую, як до вас звертатись?
Неандертальська жінка: Можете звати мене Неандерталочкою. Або просто Наталочкою.
Мирко: Ми б хотіли дізнатись, пані Наталочко, як вам живеться тут, на Кримській землі?
Неандертальська жінка: Дякую. Хвала ведмедячому духу, непогано. Їжі вистачає. Чоловіки як не підуть у гори, завжди щось принесуть — то козу, то оленя, то ще щось смачненьке. Ягід та грибів тут повно. І джерельце поряд. І печерка, щоб ночувати. Сухенька та охайненька. От тільки зимою вітер з моря задуває — малі простуджуються. Минулої зими небожатко моє захворіло й померло. Тоді чоловіки цілу стіну з каменю вибудували, щоб тепліше було. Жити можна. От тільки …
Мирко: Ви чогось боїтесь, пані Наталочко? Хижаків? Духів?
Неандертальська жінка: Чужинців боюсь. Чоловіки кажуть, що бачили їхні сліди внизу, там, на рівнині. А якщо вони туди вже добрались, то й сюди доберуться.
Мирко: Чужинці? Це хто?
Неандертальська жінка: Та хто ж? Люди, звичайно. Вони такі страшні. І їх усюди багато! Їхні жінки народжують дітей мало не щороку!
Мирко: Чому ж це люди страшні? Вони зовсім не страшні. Подивіться на мене, я ж також людина. І за нами майбутнє!
Неандертальська жінка: Та я бачу, не сліпа. І так собі міркую: чому це ви собі в предки вибрали отих … людей? Ми ж, неандертальці, були кращими у всьому! І сильніші, і спритніші, і полювати вміли краще, і каміння обробляли акуратніше. Ну навіщо вони вам здались?
Мирко: Але ж люди — істоти миролюбні. Вони з вами не воюють і на ваші терени не заходять. А можна було б і подружитись, породичатись. От чому б котрійсь з ваших доньок та не вийти заміж за людського хлопця?
Неандертальська жінка (злякано): Та ви що? Я ж не ворог своїм дітям! Та яка порядна нендерталка вийде заміж за таку потвору? Ой, вибачте! Не годиться так говорити з гостем, але ж ви подивіться на себе! Довготелесі, худі, волосся темне, наче пір’я ворони. Та й запаху у вас нема: ви ж, мабуть, мало не щоранку миєтесь? Це ж сором який! Дикуни, одним словом! Так що не бувати цьому. Ні! Ніколи!
Мирко: Ну, якщо так, і моя присутність вас дратує, вимушений з вами попрощатись. Вибачте й не тримайте зла на нас, людей. Ми ж ненавмисне … І останнє запитання. Чий Крим?
Неандертальська жінка: Як то чий! Наш, неандертальський! Помремо тут, а з землі цієї нікуди не підемо!
Дискурс від Світовида: Чисельність неандертальців, навіть у часи їхнього найбільшого розквіту, не перевищувала кількох тисяч осіб розпорошених малими групами від Гібралтару до Алтаю. Математичне моделювання показало, що для вимирання таких малих та ізольованих популяцій достатньо випадкових коливань співвідношень чоловіків та жінок в групах. Рано чи пізно це повинно було статись. І сталось. Вони не мали жодних шансів вижити. Проте в геномі пересічного європейця (але не африканця) міститься десь близько трьох відсотків неандертальських генів. Завдяки цьому європейці отримали світлу шкіру, руде волосся та блакитні очі. Щоправда, вовчак, хвороба Крона, цукровий діабет другого типу, депресія і навіть тютюнова залежність — це також неандертальська спадщина. І це при тому, що згідно з даними генетики, востаннє люди й неандертальці кохались сорок тисяч років тому та й то десь в районі сучасного Леванту.
P.S.
ПРОХАННЯ!
Дорогі друзі! Якщо не важко, станьте позитивними критиками для сценаріїв, які будуть викладатись на цій сторінці в текстовому і (поки що) в тестовому режимі. Ці сценарії будуть використані в новій програмі, яка готується на наступний рік. Подробиць цієї програми не розголошую, оскільки подробиці ці можуть ще не раз змінюватись, скажу тільки, що це буде програма про історію нашого народу, про те, як він творився і народжувався, яку спадщину ми отримали від своїх пращурів і що з цією спадщиною ми можемо (а може й зобов’язані!) вчинити. Коли ласка, шановні характерниці й характерники, напишіть що вам сподобалось, а що й не дуже, які запитання виникають і які теми з нашої історії вам цікавлять? Розповідь вестиметься від імені трьох віртуальних персонажів — Світовида, ведучого в студії, та «польових репортерів» — Радослави й Мирка. Звичайно, коли програму буде готова до етеру, вони оживуть, але наразі нехай їх створить ваша уява. Сценарії будуть з’являтись на цій сторінці що кілька днів, в міру їх написання. Не проґавте їх!
